Гаївки на Великдень

Воскресіння Христове – найбільше і найсвітліше свято усього християнського світу. Празник Пасхи багатий не тільки величними Богослужіннями, радісними співами і глибоко символічними обрядами, але й розмаїтими народними звичаями. Вони походять ще з передхристиянських часів, коли наш народ у тому самому часі відзначав свято привітання весни і весняного сонця.

Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої.

Премилі великодні пісні творять один могутній гімн радості. Особливим виявом великодньої радості на нашій Україні були гаївки, гагілки, веснянки – цей дорогоцінний скарб ранньої культури наших прапрадідів.

На Великдень, після Служби Божої, скуштувавши свяченого яйця та паски, люди виходили в гаї, сади, левади, на церковні площі і влаштовували масові забави, де ще їхні мами і бабусі з року в рік справляли це велике свято душі.

Лунають оглушливі, повні сили і розмаху пісні і завмирають десь аж ген під небесами, а кожен звук пісні лягає просто на серце. Земля оживає, діти босоніж наганяють струмки, дівчата водять гаївки, а душа спалахує радістю. Немає жодного понурого обличчя – все співає і все веселиться.

За матеріалами сайту www.dzerelce.org.ua/programy/velykden.htm

Ми кривого танцю йдемо,
Йому кінця не знайдемо (2р)
Ані кінця, ані ладу
Не пізнати котра ззаду (2р)
Ти, сивая зозуленько,
Закуй же нам веселенько (2р)
Ти тоді нам закувала
Як панщина панувала (2р)
А тепер ти вже не куєш
Бо панщини вже не чуєш (2р)
Пішли тії пасти кози,
Що возили на нас лози (2р)
Хлопи ходять, файки курять
Пани ходять, тай ся журять (2р)
Як би хлопа заманити,
Щоби грошей заробити (2р)
Ходи хлопе молотити
Дам ти грошей заробити (2р)
Сороківця за день маєш
Ше й си ввечір погуляєш (2р)
Наші батьки добрі були,
За нас панщину відбули, (2р)
А ми тепер, як день білі
Ми панщини не виділи (2р)

Ой плили гусоньки бистрою водою,
Ой вийди дівчино, розмовся зі мною (2).

Ой не раз і не два з тобою стояла,
Ой не раз і не два правди не казала (2).

Ой тоді я тобі всю правдоньку скажу,
Як свої рученьки із твоїми зв’яжу (2).

Ой стали дівчині рученьки в’язати
Ой стала дівчина всю правду казати (2).

Летіли сороки з зеленого гаю
За ними ворони весело співають:
„Гей- га! Мало нас! Всі (ім’я) йдіть до нас!” (2)

Пливе качур (2), в гороховім вінку (2),
Вибирай си, качурику, щонайкращу дівку (2),
І та гарна, і та гарна, і та непогана (2),
А тамтая дівчинонька, як намальована (2),
Не казала стара мати, дівчат вибирати (2),
А казала стара мати, сиротоньку взяти (2),
Бо бідная сиротонька, буде працювати (2),
А багата розкішниця, схоче йно лежати (2),
Рубай сину ясенину, будуть добрі клини (2),
Бери сину сиротину, буде господиня (2),
Не з кожної ясенини, будуть добрі клини (2),
Не з кожної сиротини, буде господиня (2),
“Ой чи ж тебе, дівчинонько, маляр вимальовав (2),
Що на твоє біле личко, фарби не жаловав?” (2)
“Мене маляр не мальовав, а сам Господь з неба (2),
Я, молода дівчинонька, мені краси треба” (2).