Вербовая дощечка, дощечка,
По ній ходить /Насточка (2)
Де ти Насте /бувала (2)
Як діброва /палала (2)
Решетом воду /носила, (2)
Та й діброву /гасила (2)
Ой ходила /леліла (2)
На всі боки /гляділа (2)
Звідки няньо /приїде (2)
Що Настусі /привезе (2)
Привезе їй /хусточки (2)
З подільської/сторони (2)
На всі боки /гляділа (2)
Звідки милий /приїде (2)
Звідки милий /приїде (2)
Що Настусі /привезе (2)
Привезе їй /чоботи (2)
Козацької /роботи (2)
Гаївки на Великдень
Воскресіння Христове – найбільше і найсвітліше свято усього християнського світу. Празник Пасхи багатий не тільки величними Богослужіннями, радісними співами і глибоко символічними обрядами, але й розмаїтими народними звичаями. Вони походять ще з передхристиянських часів, коли наш народ у тому самому часі відзначав свято привітання весни і весняного сонця.
Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої.
Премилі великодні пісні творять один могутній гімн радості. Особливим виявом великодньої радості на нашій Україні були гаївки, гагілки, веснянки – цей дорогоцінний скарб ранньої культури наших прапрадідів.
На Великдень, після Служби Божої, скуштувавши свяченого яйця та паски, люди виходили в гаї, сади, левади, на церковні площі і влаштовували масові забави, де ще їхні мами і бабусі з року в рік справляли це велике свято душі.
Лунають оглушливі, повні сили і розмаху пісні і завмирають десь аж ген під небесами, а кожен звук пісні лягає просто на серце. Земля оживає, діти босоніж наганяють струмки, дівчата водять гаївки, а душа спалахує радістю. Немає жодного понурого обличчя – все співає і все веселиться.
Посаджу я грушечку, гай буде гай
Нічка ж моя темная і ти зоре ясная
Дай, Боже, дай!
Піділлю я грушечку, гай буде гай
Нічка ж моя темная і ти зоре ясная
Дай, Боже, дай!
Рости, рости грушечко, гай буде гай
Нічка ж моя темная і ти зоре ясная
Дай, Боже, дай!
Ой зацвіла грушечка, гай буде гай
Нічка ж моя темная і ти зоре ясная
Дай, Боже, дай!
Ой зродила грушечка, гай буде гай
Нічка ж моя темная і ти зоре ясная
Дай, Боже, дай!
Потрясу я грушечку, гай буде гай
Нічка ж моя темная і ти зоре ясная
Дай, Боже, дай!
(для дівчини): Ми голубку ізловили, всі довкола обступили, ти, голубко, чого тужиш, вибирай си кого любиш.
(для парубка): Летів голуб попід хмари, шукаючи собі пари, ти, голубе, не жартуй же, кого любиш, поцілуй же.
Цвіток до цвіточка, листок до листочка,
Нехай від нас вийде одна паняночка, хай іде.
Цвіток до цвіточка, листок до листочка,
Нехай від нас вийде один парубочок, хай іде.
Коло млина, коло броду, у-ха-ха!
Там дівчина брала воду, раз -два!
Воду брала, траву жала, у-ха-ха!
А на серці журбу мала, раз -два!
Вийшла собі на ставочок, у-ха-ха!
Там плавало шість качечок, раз -два!
Одна одну доганяє, у-ха-ха!
Кожна свою пару має, раз -два!
А я бідна не щаслива, у-ха-ха!
Свою пару загубила, раз -два!
Обізвався Господь з неба, у-ха-ха!
Тобі пари ще не треба, раз -два!
Обізвався Господонько, у-ха-ха!
Не журися дівчинонько, раз -два!
Я про тебе пам’ятаю, у-ха-ха!
Я для тебе пару маю, раз -два!