17-го травня 2008 року відбулося заключне святкування днів України в початковій школі Geschwister-Scholl-Schule в місті Langen, що біля Франкфурту-на-Майні.
Кілька українських організацій, зокрема Deutsch-Ukrainische Gesellschaft Rhein Neckar e.V., українське генконсульство, а також і наше товариство, знайомили дітей з українською культурою, традиціями та національними стравами.
Але як сталося, що німецька початкова школа організувала це свято?
Як все починалося...
А почалося це доволі незвичайно. У початковій школі Geschwister-Scholl-Schule в місті Langen діє шаховий гурток. Ще в 2007 році учні разом зі своїм вчителем, паном Lehnard, вирішили взяти участь у шаховій олімпіаді, що проходила в місті Дрезден. А це було можливим лише в рамках проекту „Partnerschulen der Schacholympiade“, де для кожної команди жеребкуванням визначалася країна-партнер, від імені якої ця команда і приймає участь в олімпіаді. І сталося так, що Україна стала країною-партнером для школи з Langen.
З цього і розпочалася співпраця Geschwister-Scholl-Schule з одного боку та українськими громадами в Німеччині, зокрема Deutsch-Ukrainische Gesellschaft Rhein Neckar e.V., з другого.
Писання писанок
Українці є один з небагатьох народів, що зберегли давню техніку малювання Великодніх яєць з допомогою бджолиного воску та різноманітних рослинних, а тепер і синтетичних, барвників. Різноманітні взори, на Гуцульщині яскраві, геометричні, на Тернопільщині – чорні, як тернопільські вишиванки, – кожне яйце відображає стан душі автора. Українська писанка відома цілому світові – у Канаді є відомий на цілий світ музей писанки, а в Німеччині проходять щорічні вернісажі, на яких майстри та майстрині наживо демонструють різноманітні техніки. І українські писанки користуються там незмінною популярністю.
А 7.04.2008 і учні Geschwister-Scholl-Schule отримали можливість самим навчитися цієї техніки в майстер-класі, який провела пані Марія Мельник, співголова Deutsch-Ukrainische Gesellschaft Rhein Neckar e.V., а також їй допомагала пані Галина Войтович з Ukrainischer Verein Frankfurt am Main e.V. Діти уважно слухали пояснення майстрині, як наноситься віск на звичайне біле яйце. А пізніше й самі, спочатку нанісши взір олівцем, а потім обережно нагріваючи писачки над свічкою почали вимальовувати свої фантазії воском на яйці. А після того, як дорослі допомогли зняти віск, – це робиться над свічкою, і при необережному поводженні можна закоптити взір, – понесли свої Великодні подаруночки додому.
Пані Марія Мельник вчить дітей фарбувати писанки у рослинних барвниках
Пані Галина Войтович навчає дівчаток правильно наносити віск на яйце
Дні України
А потім настав день 17-го травня, день коли українці з різних куточків Німеччини, – а були тут гості і з Heidelberg, і з Mannheim, і з Freiburg, – зібралися в школі, щоб познайомити дітей з нашою українською культурою.
Свято почалося о 10-ій годині зранку словом пані Lehnard, яка привітала почесних гостей свята – консула Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні пана Василя Марущинця та новообраного мера міста Langen пана Frieder Gebhardt – хлібом та сіллю, який пізніше, згідно української традиції, вони понесли його до людей.
А пізніше пан Марущинець у своєму виступі жартівливо посперечався яка ж мова є наймелодійнішою – італійська, яка мала б бути на першому місці, чи все ж таки українська? І відразу ж запропонував довести, що українські пісні щонайменше такі ж мелодійні, як і італійські. І коли на завершення (а ведуча, пані Lehnard, була змушена відчутно обмежити виступ в часі, бо виступ міг затягнутися ще на кілька годин) пролунала "Червона рута" Івасюка, то здавалося, що співав весь зал – це українці, які приїхали на свято, допомагали в співі.
А далі в програмі був обід у шкільній їдальні, а страви приготували українці з Ukrainischer Verein Frankfurt am Main e.V. Звичайно ж, першою стравою був борщ. І борщ був смачний. Ні, не так, – дуже смачний! – ті, хто затримався на 20 хвилин борщу вже не змогли придбати. Ну і звичайно ж були і українські вареники з картоплею та сиром, і гречаники, страва, яка тут в Німеччині є зовсім невідома, і смачні налисники зі сиром. І звичайно ж узвар – напиток, який однаково добре смакує і холодним у спеку і теплим у холодну пору.
А для дітей була своя програма. Пані Лариса з DUG Rhein Neckar e.V. вчила дітей української абетки. Почали діти навчання з літер, які і в українській, і в німецькій мові пишуться і читаються однаково - "а", "о", "м" та інші. Пізніше були літери-незнайомці - літери, яких у німецькій мові немає, як ото, наприклад, літера "щ". А на завершення - літери-шпигуни, себто літери, які виглядають як усім знайомі літери німецької мови, а насправді читаються зовсім інакше - "с", "н". Пізніше всі отримали завдання написати своє ім'я та прізвище українською мовою. За кожне правильно виконане завдання діти отримували металеву гривню.
А після цього почалася музичка програма - в гостях були музики з Фрайбургу, а учні з суботньої школи, що діє при Товаристві, водили гаївки.
